ЗАКЛАД дошкільної освіти  №9
"СОНЕЧКО"

Кодекс гуманістичного спілкування

Шановні вихователі й батьки!

 Пропонований вашій увазі «Кодекс гуманістичного спілкування» містить низку рекомендацій, а радше побажань, яких варто дотримуватися у спілкуванні дорослого з дітьми. Він ґрунтується на визнанні особистості дитини, її самоцінності й неповторності, прийнятті як рівноправного партнера по діяльності. Врахування цих рекомендацій допоможе побудувати спілкування з малюком на гуманній основі, що сприятиме ефективному входженню його у світ людей.

1.    Знайдіть час для спілкування з дитиною.

2.    Любіть дитину! Не за щось конкретне, а за те, що вона – особистість, унікальна у своїх проявах.

3.   Підтримуйте допитливість дітей, їхнє бажання дізнатися щось нове, дозволяйте їм бути корисними, допомагати вам. Уникайте реакції типу: «Відійди, ти мені заважаєш», «Обійдуся без твоєї допомоги», «Виростеш – дізнаєшся», «Займайся своїми справами» та ін.

4. Умійте розмовляти з дитиною – слухати, не перебиваючи, дивитися в очі, намагатися зрозуміти її проблеми.

5. Уникайте частого вживання заперечень у своєму мовленні. Не варто  говорити: «Це не автобус, а тролейбус» чи «Ні, вона не стара», краще сказати: «Це тролейбус» або просто «Вона нова».

6.  Хваліть дитину. Оцінюйте не саму дитину, а її вчинки. Доцільно будувати  свої коментарі таким чином, щоб малюки самі робили висновки про себе та свої здібності. Несхвалення слід виражати так, щоб це було уроком для дитини і не мало шкідливих наслідків для жодної зі сторін. Погрози та покарання часто тільки підштовхують  дитину до непокори та спротиву («робити на зло»).

7.    Не ставте умови (якщо, то).

8. Не обіцяйте дітям того, що не зможете виконати і не вимагайте таких обіцянок від них, бо відносини варто будувати на довірі. Невиконання обіцяного ставить під сумнів авторитет дорослого.

9.  Чітко формулюйте заборони. Забороняти слід так, щоб дитина чітко знала, що саме не можна і що можна зробити замість цього. Краще, щоб заборона була повною, а не частковою.

10.Створюйте ситуації емоційної розрядки (танці під веселу музику, релаксація, гра на музичних інструментах, наприклад, на барабані).

11. Серйозно ставтеся до дитячих проблем і переживань. Пам’ятайте: дитина переживає свої проблеми глибоко і сильно, так само, як ви свої «дорослі».

12. Уникайте критики на адресу дитини, особливо в присутності інших дітей і дорослих. Зауваження варто робити лише віч-на-віч, у формі доброзичливої поради, підкреслюючи, що те, що сталося, можна виправити.

13.  Уникайте порівнянь дитини з іншими дітьми, особливо таких, які принижують гідність малюка. («Ти не вмієш сам вдягатися, а ось Миколка вже сам це робить, і мама йому не допомагає»).

14. З розумінням ставтеся до можливостей дитини. Не вимагайте від неї неможливого.

Прагніть своєю любов’ю і довірою викликати любов і довіру дітей.

Екологічний порадник для батьків

·        Природа – не лишеджерелоздоров’я і радості. Вона найбільший друг, неоціненне багатство.

·        Навчіться бачити красу природи і розкривайте її дітям.

·        Візьміть за правило: жодного дня без милування природними явищами.

·        Якомога більше бувайте на лоні природи.

·        Любіть своє природне довкілля, бережіть його.

·        Нехай ваша рука ніколи не підніметься, щоб знищити красу.

·        Хай милосердним буде ваше серце до братів наших менших.

·        Будьте добрим прикладом  для дітей. Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, ваша дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього.

Розвиток пізнавальної активності у дітей

1.    Перебуваючи з дітьми у парку, помилуйтесь його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу дітей на тому, що вона жива та хоче їсти.

2.  Разом із дітьми уважно огляньте кімнатні рослини, які є у Вас  удома. Доручіть дітям самостійно дізнатись, які з рослин більш вологолюбиві, а які менш, а також полити їх.

3.    Виконайте разом з дітьми таку роботу: у дві склянки посадіть цибулини, але в одну налийте воду, а в іншу - ні. Далі спостерігайте за змінами. Висновок зробіть разом.

4.  Пересадіть зі свого городу кущ помідорів чи чорнобривців, а потім разом з дітьми спостерігайте, де довше буде рости рослина: на городі чи в квартирі. Чому?

5. Восени, працюючи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на стан рослинності. Чому зів»яли рослини на городі? Чому опало листя? Хай вони про все це розкажуть Вам.

6.    Поспостерігайте разом із дітьми за мешканцями акваріуму та запитайте: чому на поверхню води піднімаються молюски, чи добре живеться рибкам у акваріумі? За необхідністю частково замініть воду в акваріумі.

7.  Перебуваючи разом з дітлахами на гостинах у природи, створюйте або використовуйте ситуації, коли дитині потрібно дотримуватися певних правил поведінки: не кричати і не лякати пташок, не ламати гілки, не руйнувати павутиння, збивати гриби тощо

8. Пам`ятайте народну мудрість: дитина вчиться всього, що бачить у себе вдома.

Порадник для батьків щодо

 трудового виховання дітей

- залучати дитину до трудових справ сім'ї якомога раніше;

- за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов'язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;

- не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов'язків;

- не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення;

- учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності - раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;

- не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням;

- не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;

- завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;

- не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.

У ході оволодіння дітьми новими трудовими навичками звертайте їхню увагу на те, що вміння самі собою не з'являються: «Доки не впріти, доти не вміти», «Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь», «У невмілого й руки не болять», «Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися», «Не святі горшки ліплять, а прості люди», «Не одяг красить людину, а добрі діла», «Для всякого діла потрібні знання», «Кожний майстер колись був невмілий». А прислів'я «Зробив діло — гуляй сміло» є влучним акордом для завершення трудового доручення.

 

Роль батьків у вихованні працелюбності

Звичайно, виховати самостійну, організовану та працелюбну дитину неможливо лише в стінах дитячого садка. Адже особистий приклад і участь батьків у трудовому вихованні дітей має величезне значення.
         Коли діти усвідомлюють свої обов'язки та набувають практичного досвіду, у них з'являється впевненість у своїх силах та можливостях, готовність працювати. Вони із задоволенням виконують свої обов'язки, допомагають молодшим братикам чи сестричкам. Спостерігаючи, як працюють дорослі, діти радо разом з ними прибиратимуть приміщення, пратимуть, готуватимуть, працюватимуть у саду і на городі. Потрібно, щоб знаряддя праці, якими користуються діти, відповідали їхнім силам і можливостям, а дитячу працю супроводжував оптимістичний, радісний настрій.

Для того щоб діти любили працю, щоб вона поступово стала для них потребою, необхідні міцні трудові навички, які формуються лише у результаті повсякденного вправляння. Якщо набуті навички стануть сталими, а обов'язки усвідомленими, то їх систематичне виконання у дитячому садку переросте у звичку.